location_icon.svg

instagram_icon.svg

instagram

Youtube3.svg

youtube

facebook_icon.svg

facebook

linkedin_icon.svg

linkedin

phone_icon.svg

Українська

Англійська

profit_store_logo.png

Тема звернення

Profit_Store_41955ca5de.pdf

robot_percent_5598b8121e.png

robot-percent

asterisk_0bfaee0f85.png

name

Ім'я

email

E-mail

phone

Телефон

company

Назва компанії

Завантажити файл

upload_icon_ca946e8fee.svg

Блок маркетингової аналітики, який надає глибоку деталізацію кожного етапу у воронці від реклами до оплати. Ефективні дашборди для керування кожним процесом.

Маркетингова аналітика

Аналітика органічного просування з аналізом лінкового профілю, поведінкових факторів, контенту та усіх сторінок, які беруть участь в конвертації клієнтів.  

Аналітика SEO просування

Деталізація процесів продажів по компанії, відділу, менеджеру. План-факт по ключовим показникам ефективності. Дашборд для керівника відділу продажів.

Аналітика продажів

Дашборди для аналітики клієнтської бази. Сегментування по когортам, частоті давності й сумі покупок. Аналіз персоналізованного маркетингу, мобільних застосунків.

  RFM сегментація, когортний аналіз

P&L, cashflow, фінансові зобов'язання, структура витрат, деталізація продажів, прогнозування та ризик-менеджмент, оптимізація бюджетування, інвестиційні рішення.

Фінансова аналітика

Кастомні аналітичні рішення

Система автоматизованної наскрізної аналітики з простою авторизацією у джерелах даних та сервісами для забезпечення стабільного накопичення інформації.

Наскрізна аналітика

Автоматизована аналітика

Автоматизованний сервіс збору та менеджменту UTM міток по спільним правилам для усіх каналів трафіку з повною інформацією про рекламну активність.

UTM-генератор

Власний сервіс скорочення посилань на короткому домені lss.ac з менеджментом та аналітикою трафіку для кожного посилання. Зручний особистий кабінет.

Сервіс скорочення посилань

Сервіс аналізу та керуванням рекламними креативами з рейтингом ефективності, метриками по вигоранню, та воронкою маркетингових показників від CPM до ROMI.

Менеджер креативів

Сервіс створення та менеджменту паролів по заданим параметрам. Зручне групування про проєктам та гнучке налаштування кожного пароля у персональному кабінеті.

Генератор паролів

Сервіс планування ключових показників UNIT-економіки та бюджетів для кожного каналу трафіку. Швидкий аналіз метрик CR, CAC, ROAS, ROMI в порівнянні з минулими періодами.

Unit-економіка

 Інструменти

arrow_down.svg

Продукти

Усі дані з рекламних кабінетів, CRM 
та інших систем на одному екрані 
в зручному форматі

Онлайн-освіта

Ідеальна аналітика

Проєкти

Блог

База знань

globe-outline 1.svg

Анг

Укр

cabinet.svg

Увійти в кабінет

arrow_right_3135977497.svg

Залишити заявку

phone-icon.svg

Зв'язатися з нами:

Написати нам в мессенджери:

robot_idea_aab4e73f33.png

robot-idea

 <div class="quote">
        <div class="quote__body">
          <p class="quote__text">Протягом 20 років Олексій працював на позиції маркетинг-директором у таких компаніях як «Global ABC», «Фокстрот», у голдингах EVO та StarLightMedia, а також створив з нуля 14 торгових марок, серед яких “Сніжна Панда”, “Прайм”, “Природне Джерело”, “Bigl.ua”, “Zakupki.Prom.ua”. Олексій поділився актуальними інсайтами з маркетингу і розповів про тренди на українському ринку.</p>
        </div>
      <div class="quote__author">
        <div class="quote__author__avatar">
            <img src="https://strapi.profit.store/api/uploads/quote_p_8b0862744a.jpg"  alt="avatar"/>
        </div>
        <div>
            <p class="quote__author__name">Олексій Філановський</p>
            <p class="quote__author__about">Український маркетолог, лектор, засновник маркетингової агенції Filberry та автор книг “Гра в бренди”, “Провінціал”, “Карго-маркетинг і Україна”, “Головна маркетингова книга”. </p>
        </div>
    </div>
</div>

## **Шлях України унікальний**

В 90-ті роки я поміняв майже два десятки професій і до маркетингу прийшов доволі випадково. Я радий, що на власні очі бачив, як наш ринок, що тоді був у зародковому стані, ставав дуже українським і переходив від ситуації, коли існували лише західні бренди з сильним маркетингом, до появи потужних українських компаній, які розвинулися саме за рахунок своїх брендів, а не, скажімо, завдяки сировинним ресурсам. Україна наздогнала весь світ і стала сучасною з погляду маркетингу.

## **Попри постійну напругу, оптимізм – характерна особливість українських підприємців**

Попри війну з 2014 року, попри те, що наприкінці 2021 року всі знали, що РФ накопичує війська на кордоні, дуже багато українських бізнесів будували великі плани. Хтось будував фізично цехи і склади, хтось розвивав маркетинг, розробляв софт і складні ІТ-рішення – майже всі бізнеси вкладалися в довгострокову перспективу в Україні. 

Після повномасштабного вторгнення усім довелося завершувати довгострокові плани і перелаштовуватися на збереження компанії і пошук нових ринків збуту. 

Зараз з тих запитів, з якими до мене звертаються клієнти, я бачу, що українські бізнеси завершують етап «виживання». Вони вже перегрупувалися, змінили стратегії і починають знову повертатися до своїх перспективних планів і маркетингу. 

Щоправда, раніше плани були на 3-5 років, а тепер на 6-8 місяців. Багато з цих планів повʼязані з продажами за кордон: Україна починає генерувати продукт для світового ринку, оскільки ми розуміємо, що обсяг продукту для українського ринку буде скорочуватися, адже багато людей виїхало і ще певний час не повернеться. 

## **Потужні довгострокові тренди маркетингу 2024**

Отже, можна виділити такі тренди українського ринку 2024:

### 1. Перерозподіл сімейних бюджетів

На це є кілька економічних причин. По-перше, інфляція. По-друге, скорочення з одного боку заробітних плат, з іншого боку робочих місць, адже до цих заходів довелося вдатися багатьом українським компаніям. По-третє, бюджет пересічної української сімʼї зменшився.
 
### 2. Зменшення споживання

Це один із найпомітніших трендів. Увесь український народ зараз є донорами. Майже всі роблять донати, що є окремою частиною бюджету українців, і, як наслідок, через це зменшується споживання. Люди відмовляються від товарів умовно третьої необхідності: якісь розваги, які люди дозволяли собі рідко, зараз просто викреслені. Ці тренди зберігатимуться, поки країна не відновиться. 

### 3. Перерозподіл фінансів у більш дешеві цінові сегменти

Люди зберегли споживання у кількості, але перейшли на більш дешеві замінники. Наприклад, якщо раніше українська сім’я їла 5 кг мʼяса на місяць, з яких було 4 кг телятини і 1 кг курятини, то зараз вони споживають 2 кг телятини і 3 кг курятини. Також почалося полювання за низькими цінами, всі знижки зараз супер актуальні. 

Щоб встигнути за цим трендом, компаніям зараз важливо скоригувати свою цінову політику і з’ясувати, чи відповідає їхній продукт цій стратегії економії. Подумайте над створенням продукту кризового часу, який виходить дешевшим, але із заявленим зниженням якості. Це дуже важливо – заявляти про зміну якості, оскільки зменшення якості в регулярному продукті без попередження викликає обурення споживачів.

### 4. Скорочення фізичного споживання

На жаль, у цьому тренді йдеться про економію, що межує із зубожінням. Це коли 5 кг мʼяса на місяць перетворюється на 3 кг мʼяса. Коли люди починають споживати менше їжі, одягу та інших базових товарів. 

### 5. Показний патріотизм переходить у грошовий патріотизм

Цей тренд формувався протягом останніх років, але раніше патріотизм у виборі українських товарів був суто показним. На яких би ринках я не працював і які дослідження не проводив, люди могли декларувати “Ми за Україну”, але на питання «Який товар ви купуєте: закордонний чи український?» відповідали «Ну, все-таки закордонний – це якість, а українське – то таке». Зараз це вперше змінюється на ринку: люди починають більше купувати українське.  

### 6. Суспільство чекає, що бренди озвучать свою позицію

Компанія має допомагати ЗСУ і публічно комунікувати свою позицію, зараз це не просто тренд, а must have. Не обовʼязково кричати про свою відповідальність, просто не залишайтеся осторонь.  

### 7. Зміна комунікаційного ландшафту

Український ринок продовжує частково жити нормальним споживацьким життям. Люди все ще хочуть бачити рекламу та інформацію про товари і бренди, оскільки це допомагає їм зробити вибір. Говорити про себе, про те, що ви робите і які цінності даєте споживачу, так само важливо, як і раніше. 

Тож нарощуйте цінності свого бренду і зберігайте звʼязок зі споживачами, а також пам’ятайте про маркетинг, пропонуйте персональні пропозиції та знижки.

Як ілюстрацію до цього тренду, можу навести приклад одного з моїх клієнтів, компанія якого займається відновленням продукції Apple (refurbishing). Це бізнес екологічного спрямування: перевикористання відновлених телефонів та інших девайсів – це внесок в екологію. І до 2022 року саме це було основним меседжем у маркетингу компанії. 

Водночас зараз під час повномасштабної війни в Україні ми бачимо бурхливий сплеск попиту на цей сегмент. Люди переглядають бюджет: так, вони купують, але шукають іншу цінову пропозицію на ринку.

Коли ми пропонуємо високу цінність продукту – екологічність і низьку ціну без втрати якості – то бачимо, як люди позитивно на це реагують. Щоб слідувати цьому тренду, бізнес має зберігати і розвивати свої цінності, але одночасно працювати над оптимізацією ціни.

Так само люди добре реагують на повсякденну комунікацію. Компанія цього клієнта має 600 тисяч підписників в ТікТоk і ділиться лайфгаками з використання техніки, а це означає, що людям потрібен маркетинг і комунікація з брендами, яка формує довіру, що зараз також надзвичайно важливо.

### 8. Російські компанії звільняють ніші, куди можна зайти зі своїм товаром

Компанії, які мали російський капітал, змушені були піти з ринку. Наприклад, торговельна марка “Ушастый нянь” – товари для миття посуду і прання для дітей. Виробником цього бренду була компанія “Невская косметика”, яка донедавна працювала в Україні і займала велику частку українського ринку. Це звільнило частку ринку, що не залишилося поза увагою українських виробників.

Так само Обухівський комбінат (Київський картонно-паперовий комбінат) мав торговельну марку Soffione, зареєстровану в росії, і зараз ця торговельна марка теж пішла з українського ринку. Прикладів цього тренду чимало в різних галузях.

Це дає нові можливості українським виробникам. Їм варто слідкувати за такими трендами і заходити у вільні ніші.

## **Криза зробила багато бізнесів гнучкішими**

В Україні це особливо стосується готельного бізнесу. Він ледь не помер під час пандемії, а після повномасштабного вторгнення був позбавлений потоку іноземців, особливо на заході України. Зараз усі українські готелі на ринку постали перед вибором – закритися або адаптуватися і перебудувати діяльність так, щоб за набагато більш низькими цінами пропонувати свої послуги. 

Ми розуміємо, що просто взяти і знизити ціни неможливо. Це зазвичай призводить до втрати рентабельності і потенційної зупинки бізнесу. Коли змінюється ціноутворення, за цим стоїть ретельна робота з оптимізації, оскільки треба змінювати всі бізнес-процеси, маркетинг і умови співробітництва з постачальниками. Це добре для бізнесу. Всі, хто мав через величезну кризу «підсушитися» і проаналізувати свою роботу, позиціонування і маркетинг, і в результаті зміг вижити, стали гнучкішими і сильнішими. 

## **Україна має великий внутрішній запит на експорт інтелектуального продукту**

Це єдине, що ми можемо стабільно постачати за кордон. Днями я їхав по Одеській трасі в Київ і бачив багато зерновозів – це приклад того, як ми експортуємо фізичні товари. Але з ними ми дуже залежні, бо сьогодні ця зернова угода є, а завтра росіяни можуть почати обстрілювати баржі. Ми не знаємо, чи це стабільно. Вивозити зерно в Європу через залізницю важко. Тож бачимо, що фізичний експорт ускладнений. 

Так, наприклад, український бренд “Сніжна панда”, з яким я довго працював і який в Україні переміг міжнародні бренди, зараз думає, як продавати свій продукт в інші країни, але для цього йому потрібно додати величезну логістику. Тому найближчим часом продаж українських товарів не буде конкурентоспроможним саме через складність перевезень. 

Таким чином основним потенціалом стає інтелектуальний продукт. Україна довгий час розвивалася як центр «галеро-будівництва», коли ІТ-аутсорс набирав тут команди і продавав свої послуги. 

Натомість зараз зʼявилася можливість для українських розробників створювати продукти, які можуть продаватися з великою доданою вартістю. Це буде потужним джерелом валютних надходжень і загалом економічного розвитку країни. 

Я також припускаю, що в Європі виникне певне українське споживацьке ком’юніті. Звичайно, імовірніше, більшість українців інтегрується і розчиниться в споживанні поляків, німців та народів інших європейських країн. 

Однак, можливо, частина з них продовжить ностальгічно споживати українське, і тоді українські компанії зможуть розвиватися в Європі. Скоріш за все будуть вдалі кейси українських виробників товарів і послуг, але не масово.

Українці в Європі витрачають великі кошти, і за ці гроші також можна позмагатися, адже  це люди, з якими вже налагоджена комунікація, які говорять українською і споживацькі звички яких сформувалися в Україні.

<iframe width="560" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/3GE0epYT9YI" title="YouTube video player" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen style="display: block; margin: 0 auto;"></iframe>

Олексій Філановський поділився актуальними інсайтами з маркетингу і розповів про тренди на українському ринку.


ОбкладинкаБлог-filanovskiy_01_Artboard_1_profıt.store.jpg

large_CoverBlog-filanovskiy 01 Artboard 1.jpg

medium_CoverBlog-filanovskiy 01 Artboard 1.jpg

small_CoverBlog-filanovskiy 01 Artboard 1.jpg

thumbnail_CoverBlog-filanovskiy 01 Artboard 1.jpg

CoverBlog-filanovskiy_01_Artboard_1_profıt.store.jpg

ОбкладинкаБлог-filanovskiy_02_Artboard_2_profıt.store.jpg

large_CoverBlog-filanovskiy 02 Artboard 2.jpg

medium_CoverBlog-filanovskiy 02 Artboard 2.jpg

small_CoverBlog-filanovskiy 02 Artboard 2.jpg

thumbnail_CoverBlog-filanovskiy 02 Artboard 2.jpg

CoverBlog-filanovskiy_02_Artboard_2_profıt.store.jpg

Для українського бізнесу характерний оптимізм попри все

<div class="quote">
        <div class="quote__body">
          <p class="quote__text">Олена має 20-річний досвід управління маркетингом та комунікаціями в міжнародних компаніях Randstad RiseSmart, Sofitel, InterContinental, Amway, Nike. У 2009 році Олена отримала MBA в американській бізнес-школі Hult International Business School. Зараз вона живе та працює в м. Сан-Хосе, Кремнієва долина. Олена розповіла про пошуки роботи українців за кордоном та поділилася порадами, як залишатися конкурентоспроможним на ринку праці і в бізнесі.</p>
        </div>
      <div class="quote__author">
        <div class="quote__author__avatar">
            <img src="https://strapi.profit.store/api/uploads/quote_p_8b0862744a.jpg"  alt="avatar"/>
        </div>
        <div>
            <p class="quote__author__name">Олена Сабрі</p>
            <p class="quote__author__about">Кар’єрний коуч, авторка, сертифікована експертка з профілів LinkedIn американської національної асоціації резюме-райтерів і сертифікований коуч системи з особистого бренду Fascinatе.</p>
        </div>
    </div>
</div>



Моя спеціалізація – це пошук роботи за кордоном. Я жила в ОАЕ, допомагала українцям шукати роботу. Потім переїхала до США і почала працювати з усім світом. Зараз в мене клієнти з 12 країн. Крім власне пошуку роботи, я допомагаю людям отримувати підвищення, ставати більш помітними співробітниками чи персонами для своєї аудиторії. 


Зараз в Кремнієвій долині триває хвиля звільнень: місцеві компанії скорочують до 15% персоналу, це близько 70 тисяч людей. Я працюю в компанії, яка спеціалізується на поверненні цих працівників на роботу. Як це відбувається? Ми пропонуємо послуги коуча, резюме-райтера і консьєржа, який шукає роботу. Всі вони спрямовують свої зусилля на те, щоб якомога швидше знайти бажану роботу для клієнта і допомогти йому отримати офер. Також я часто пропоную клієнтам персональні тести на визначення архетипу – набору якостей і талантів, з якими кожна людина народжується. Тести допомагають визначити схильності і здібності людини до різних сфер, а також зрозуміти, які її навички з попереднього місця роботи ми можемо застосувати в новій індустрії, компанії чи бізнесі.
ㅤ
ㅤ
ㅤㅤ
## **Підприємцям потрібен персональний бренд**

Половина моїх клієнтів – це підприємці, фаундери. Коли вони створюють новий продукт чи виходять на міжнародні ринки, як зараз багато хто з українців, важливо передусім, щоб їх помітили. Вони приходять із запитом допомогти їм з мінімальним бюджетом почати ефективно спілкуватися з аудиторією і створювати контент. Багато кому також потрібно, щоб на них звернули увагу інвестори. В таких випадках разом із клієнтом ми пишемо стратегію розвитку, починаємо розробляти і просувати особистий бренд, створюємо корпоративну сторінку і контент-план.
ㅤㅤ
ㅤ
ㅤ
## **Профіль LinkedIn – це ваша маркетингова кампанія**

LinkedIn — це найбільша у світі онлайн-мережа професійних контактів. На цій міжнародній платформі представлені спеціалісти різних галузей, роботодавці і фаундери з 200 країн. Величезний плюс LinkedIn, порівняно з Facebook та Instagram, – це алгоритми, які працюють за старою моделлю: ви лайкаєте мій допис – і всі мої контакти це бачать.

Ваші контакти на LinkedIn – це і є ваша перша корпоративна аудиторія: співробітники, компаніі, партнери. Ці контакти – усі, з ким ви колись працювали – з вами назавжди! 

Роботодавці та інвестори часто починають пошук людей зі свого нетворку, зі звернення до знайомих “Порадьте мені когось”. Тож розгалужена мережа контактів і активність в LinkedIn – це ваша візитівка для отримання бажаної посади, партнерів чи інвесторів.
ㅤㅤ
ㅤ
ㅤ
## **Якісне резюме відкриває двері до будь-якої співбесіди**

Я навчалася в найкращих резюме-райтерів, це дуже велика індустрія в США. Люди шукають роботу постійно. І для багатьох правильно презентувати свої досягнення і унікальність – це проблема. І цьому треба вчитися. Вміння коротко і яскраво себе «продавати» і рекламувати, виділятися з багатьох інших кандидатів та бути поміченим – це навичка, яку треба тренувати. І вона необхідна як найманим працівникам, так і підприємцям, яким потрібно презентувати себе і свій продукт інвесторам і партнерам.
ㅤ
ㅤ
## **8 порад, як написати резюме, яке допоможе вам отримати запрошення на співбесіду:**

1. **Дізнайтеся правила складання резюме.** Є певні правила резюме, і в різних країнах та навіть в різних індустріях вони відрізняються. Є також мода на резюме, і вона змінюється. Прокачуйте свої знання. Пройдіть тренінг, підпишіться на корисні ресурси, як-от Happy Monday.
2. **Напишіть резюме самі.** Найгірше, що ви можете зробити – це знайти резюме в інтернеті на аналогічну посаду і переписати його. Також бажано показати резюме людині, яка багато їх пише або читає, наприклад, рекрутеру. 
3. **Ніколи не надсилайте резюме чи портфоліо як картинку**, у форматі JPEG. Система зчитування не зможе відкрити такий файл, а ваш HR не зможе скопіювати текст вашого резюме. Лише Word чи PDF. 
4. Ще одна поширена груба помилка – взяти старе резюме і розсилати його на нові вакансії. **Оновіть резюме спеціально під бажану позицію.**
5. **Описуйте результати.** Це один з найважливіших пунктів, він актуальний як для джуніор позицій, так і для топ-менеджерів. Що ви зробили на попередніх місцях? Які функції ви виконали? Які проблеми вирішили? Як допомагали компанії рухатися вперед? 
6. **Не використовуйте розмиті епітети.** “Ефективний менеджер”, “найкращий”, “ – хто це сказав? Людина, яка приймає рішення щодо співпраці з вами, хоче бачити факти.
7. **Збирайте рекомендації в LinkedIn.** Це випливає з попереднього пункту. Вам потрібен соціальний доказ – рекомендації колег, босів, клієнтів, партнерів, відгуки про вас і ваш продукт. Допомогла знайти роботу в Канаді, зробила профіль LinkedIn, побудувала особистий бренд – це пишуть про мене клієнти, а не я сама.
8. **Готуйтеся.** Щоб отримати бажану відповідь на свій лист, треба приділити час підготовці. Читайте про компанію і про людей, які там працюють, поцікавтеся їхніми інтересами і знайдіть точки, які вас об’єднують. Так вам буде набагато легше комунікувати, і ви будете почуватися впевненішими.
ㅤ
ㅤ
## **То як же знайти роботу і нових клієнтів за кордоном?**
### **1. Інвестуйте в себе**

Багато моїх клієнтів внаслідок вторгнення стали біженцями. Проте маю сказати, що всі, хто хотів знайти роботу за кордоном, знайшов. 

Одна моя клієнтка була директором з маркетингу у дуже великій фармацевтичній українській компанії. Після вторгнення вона з дитиною поїхала до США і почала з нуля шукати роботу. Ми з нею зробили резюме і профіль на LinkedIn. Зараз вона йде вже на другу роботу. Так, це було непросто, але результат того вартий. Тому моя порада – інвестуйте в себе і працюйте зі спеціалістами. Якщо не маєте фінансової можливості працювати з коучем, зверніться до кар’єрного центру в найближчій бібліотеці, у США і багатьох країнах Європи це безкоштовно для біженців. Оскільки ви не знаєте особливості написання резюме і пошуку роботи в цій країні, допомога вам не завадить.

### **2. Вчіть англійську і здобувайте освіту**

Вивчайте англійську мову. Я переконана, що після перемоги в Україну будуть спрямовані значні інвестиції, буде безліч кар’єрних можливостей і доступ до нових ринків. Буде колосальний запит на людей зі знанням мови. В Європі і США дуже дорогі репетитори, а в Україні це цілком доступна послуга. Іноземна мова відкриває безліч дверей. 

Інвестуйте також в професійні навички і навчайтеся, якщо хочете конкурувати на ринку. Якщо ви менеджер і бачите, що ваші колеги чи боси мають МВА, можливо, і вам варто його отримати? 

Уся освіта зараз переходить в онлайн і буде дешевшати. Різноманітних освітніх програм і курсів дуже багато, але не кожний може дійти до кінця. Тож тут важливий не лише інтерес, але й посидючість та наполегливість у процесі навчання. 

Впевненість приходить від досвіду і результатів, від крутих реалізованих проєктів. Тому не сидіть в одній компанії 10-15 років. Навіть у Кремнієвій долині люди постраждали від того, що звикли до стабільності, а зараз, після хвилі скорочень, відчувають розгубленість і не знають, з чого почати пошуки роботи. Конкуренція на заході збільшується, а ми стаємо заходом. В Америці багато людей ідуть на пенсію в 70 років, вони дуже багато працюють. Нам також треба багато працювати, щоб зробити Україну конкурентоспроможною. 

### **3. Експериментуйте**

В мене було 12 робіт. Я змінювала професію 5 разів, в тому числі за кордоном. І моя головна порада – будьте гнучкими. Перша робота за кордоном, так само, як перша аудиторія бізнесу, може бути маленькою, адже треба з чогось починати. Одна робота відкриває двері до іншої. Головне – почніть, і, якщо ви дійсно мотивовані та ефективні, зовсім скоро вас вже будуть хантити інші компанії, або писатимуть партнери з пропозиціями. 

Мотивація надзвичайно важлива. Стукайте в усі двері, шукайте, працюйте зі спеціалістами і самі. Якщо є мотивація, вас ніщо не зупинить, це лише питання часу. Працюйте на свою мету і майте терпіння. Знайте себе, ринок і роботодавця/аудиторію. І вам обов'язково відкриють.

Кар’єрний коуч Олена Сабрі про хвилю звільнень в Кремнієвій долині і прогнози щодо українського ринку праці

large_CoverBlog-3-ccover_profit.store.jpg

medium_CoverBlog-3-ccover_profit.store.jpg

small_CoverBlog-3-ccover_profit.store.jpg

thumbnail_CoverBlog-3-ccover_profit.store.jpg

CoverBlog-3-ccover_profit.store.jpg

large_CoverBlog-3-social_profit.store.jpg

medium_CoverBlog-3-social_profit.store.jpg

small_CoverBlog-3-social_profit.store.jpg

thumbnail_CoverBlog-3-social_profit.store.jpg

CoverBlog-3-social_profit.store.jpg

На “Заході“ конкуренція зростає. Україна стає заходом

<div class="quote">
        <div class="quote__body">
          <p class="quote__text">Я почала цікавитися інноваціями понад 10 років тому, коли в Україні ще не було стільки стартапів і заходів з популяризації технологій і підприємництва. Водночас мені вже тоді був цікавий 3D-принтинг і робототехніка, тож я поступово в це заглиблювалася.</p>
        </div>
      <div class="quote__author">
        <div class="quote__author__avatar">
            <img src="https://strapi.profit.store/api/uploads/quote_p_8b0862744a.jpg"  alt="avatar"/>
        </div>
        <div>
            <p class="quote__author__name">Євгенія Клепа</p>
            <p class="quote__author__about">Підприємиця, директорка з партнерств та інновацій у SET University і виконавча директорка в 1991 Accelerator, менторка і спікерка з 10-річним досвідом роботи у сфері технологій. Євгенія розповіла про стан українського ринку стартапів, інвестиції в Україні, поділилася кейсами ефективних команд та власними інсайтами, які допоможуть зберегти бізнес.</p>
        </div>
    </div>
</div>


## **Взаємодія стартапів, корпорацій і держсектору має найпотужніший ефект для розвитку всіх сторін**

Пізніше я зібрала команду, з якою організовувала масштабні міжнародні конференції в Україні і за кордоном переважно в В2В секторі – для великих компаній та їхніх співробітників. 

Тоді я бачила, що з’являється багато молодих стартапів, яким потрібна фінансова допомога і менторство. Тому в рамках великих конференцій я почала тестувати майданчик, який називався Speed dealing: він мав той самий принцип, що й Speed dating, але між фаундерами та інвесторами, щоб останні могли дати фідбек стартапам і в майбутньому співпрацювати. 

Формат був доволі успішним, і я остаточно зрозуміла, що хочу спрямувати свою діяльність на підтримку стартапів, які б працювали у синергетичному тристоронньому співробітництві, що враховує інтереси всіх учасників: великий бізнес, держсектор як регулятор і інноватори-стартапи.

Так у 2017 році я очолила 1991 Open Data Incubator (зараз – 1991 Accelerator), де ми розвивали проєкти без команд (1-3 людини) на стадії ідей. Ми були біля самих витоків, адже тоді інкубаторів і акселеторів в Україні майже не було.



## **Стартапи – це завжди про інновації**

Інновації – це не обов'язково винахід з нуля, і я часто нагадую про це підприємцям акселератора. Інновації – це і про оптимізацію: якщо один стартап вирішує певну проблему краще, ніж інший, якимось ефективнішим методом – це теж інновація. 

Якщо можна оптимізувати якісь процеси чи, скажімо, швидкість вимірювання в контексті технологій – це також інновація. Це і відрізняє стартап: є ця інноваційна складова і купа невідомих. Тому в стартапі все починається з тестування гіпотез і валідації ідей.

## **Моя місія – працювати з українськими фаундерами**

Коли я тільки починала працювати зі стартапами, я жила на 3 країни і 5 міст. Можливо, звучить романтично, але насправді я нікому такого не побажаю. Звичайно, цей шалений темп дав мені цінний бекґраунд, за який я дуже вдячна, але це було надзвичайно важко. 

Тож я прийняла рішення повністю присвятити себе українським стартапам і допомагати їм отримувати інвестиції в Україні з-за кордону. Зараз ком’юніті акселератора налічує понад 200 стартапів з усієї України.


## **Здатність спочатку допомогти собі, а потім іншим – важливий елемент лідерства**

Наприкінці 2021 року всередині команди ми, звичайно, говорили про можливість повномасштабного вторгнення, але більшість просто не вірила, що таке може статися. Водночас нам вдалося швидко зібратися, і вже в квітні ми повноцінно відновили операційну діяльність. 

Усе ускладнилося тим, що частина 1991 з Маріуполя. У нас там навіть був центр розвитку стартапів. Тож ми допомагали командам виїжджати, шукали їм прихисток і всіляко підтримували.

Для лідера бізнесу це дуже важливо – вміти спершу подумати про себе, знайти ресурси і мотивацію рухатися далі. Адже поки вони відсутні, ти не можеш дати їх і команді. Мене врятувала рутина: навіть банальне прибирання тримало в тонусі. 

Хоч і розумієш, що воно, можливо, нікому не потрібно буде, адже твій будинок можуть будь-якої миті просто знищити. Однак ти продовжуєш, і це дає сили. Також мене дуже підтримувала моя сім’я. А ще допомагали дихальні практики і спорт.


## **Інвестори вимагають гарантій, яких в Україні зараз не так багато**

Багато українських стартапів зараз опинилися перед ризиком втратити фінансування, якщо команда залишатиметься в Україні. Тому як мінімум С-level команди частково виїжджає. Інвестори не намагаються змінити бізнес загалом, але вимагають гарантій, що він зможе працювати, адже люди – це ресурс, на який вони давали гроші. І люди мають бути в безпеці. 

Водночас країни ЄС, Ізраїль, Британія пропонують релокейт і програми допомоги малому бізнесу з оплатою дороги і проживання та знайомлять українців з місцевою екосистемою. 

Переважно такі програми створює комерційний сектор – наприклад, інвестиційні фонди разом з технологічними парками. Вони роблять це не з метою забрати інтелектуальний ресурс з країни, а щоб допомогти вижити українському бізнесу. За таких умов податки платяться в Україну.


## **В Україні немає відтоку талантів. Більшість хоче повернутися додому**

У травні ми запустили програму 1991 Reload, яка об’єднує тих, хто може надати допомогу стартапам під час війни, і тих, кому ця підтримка зараз потрібна.

Цю програму трансформували під потреби стартапів, які залишилися в Україні. Насамперед сфокусувалися на стартапах з постраждалих територій (Донецька, Луганська, Запорізька, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Одеська області), щоб допомогти менторством, залучити інвестиції в Україні та сприяти їхньому виходу не тільки на український, але й на міжнародний ринок. 

Ця ідея виникла з потреби: ми почали спілкуватися з випускниками 1991 Accelerator і зрозуміли, що багато підприємців лишаються в країні і потребують нашої підтримки. Ми розпочали це навесні, програма тривало все літо, і перший випуск був у вересні.
Один із найцікавіших для мене стартапів 1991 Reload – impact-платформа допомоги соціальному бізнесу Handstree. Фаундери проєкту з Одеси, але свого часу вони закохалися в Маріуполь і вирішили переїхати. З початком вторгнення вони виїхали за кордон, потрапили ще в один міжнародний акселератор і зараз розвиваються в Німеччині.

Є також шалено крутий стартап із Харкова – Allzap. Це маркетплейс, який підбирає автозапчастини. Звісно, логістично вони суттєво постраждали. Але зараз стартап працює на ринку Польщі і стрімко розвивається.


## **Варіанти два: прийняти виклик і трансформуватися або закрити проєкт**

Я бачу таку тенденцію: всі українські стартапи після вторгнення розділилися на ті, що закривалися, і ті, для кого ця ситуація стала викликом, і вони були готові до нових ідей, форм, трансформацій. До сміливості.
Зараз ті стартапи, хто не боявся нового, щомісяця підкорюють нову країну, виходять на нові ринки. Так, масштабування було в їхніх планах. Але вони вчасно відчули, що треба “шарашити” просто зараз, або нічого не буде. І це при тому, що в багатьох стартапах хтось із команди або навіть один із кофаундерів – в ЗСУ. Це дійсно феноменально.
Є ті, хто на стадії “виживання” з власної вини, бо не можуть швидко перебудувати процеси і бізнес-модель, зробити півот (змінити курс розвитку стартапу, якщо ідея не злетіла або перестала приносити прибуток).
Водночас є й стартапи, які постраждали через певні непереборні умови. Наприклад, останні років 5 в Україні дуже розвивалася тема відкритих даних. А зараз усі бізнеси і організації, які використовували їх, просто “лягли”, адже з питань безпеки всі державні реєстри закриті. Жодний навіть найуспішніший стартап, який використовував АРІ, не може працювати.

Ось кілька порад, які б я дала українським стартапам:

1. Бережіть себе ментально і своїх людей. Якщо команда буде ресурсна – буде розвиватися і бізнес.

2. Перестаньте боятися. Все, що було пов’язано раніше зі страхом і ризиками, зараз просто перестало існувати для нас. Тестуйте новий ринок, нову аудиторію, нову лінійку продуктів.

3. Не чекайте. Робіть усе одразу. Не втрачайте багато часу на аналіз. Хоч я й сама людина-табличка, люблю цифри і вважаю аналітику безумовно важливою, але переконана – втрата часу може надто дорого вам обійтися. “Ідеальне” може бути вже не на часі, коли ви зрештою наважитеся.

4. Змінюватися. Чесно зізнаватися, що маєте йти далі в такому вигляді, як є, можливо, недосконалому. Або ж закриватися.

Останній варіант насправді не такий драматичний, як може здатися на перший погляд. Наприклад, свого часу в Україні був популярний сервіс FoodEx Віталія Савченка. Але в якийсь момент він зізнався, що в Україні з погляду юніт-економіки навіть у мирний час стартап не приносив тих результатів, на які розраховували. І Віталій його закрив. 

Оця відвертість і чесність дуже важлива для стартапів. Якщо команда – круті експерти, вони зроблять і інший продукт, кращий. Або ж будуть цінним ресурсом для інших компаній.

Ще один приклад. Одним із перших випускників 1991 Open Data Incubator був стартап Ecoisme – це смарт-система для відстеження енергоспоживання в будинку. Хлопці піднімали великі інвестиції, масштабувалися, тестували ринки ОАЕ, США, але в один момент зізналися, що банкрутують, і закрили проєкт. 

Так, це важке рішення. Проте зараз усі три кофаундера працюють у великих технологічних компаніях і розвивають там інновації і продукти. З погляду стартапу це факап, але для технологічного ринку ці люди – надбання.

## **Сприйняття конкуренції дуже змінилося**

Ще один фактор, який однозначно добре впливає на український ринок – це підтримка і колаборативність. Продукти і сервіси об’єднуються, створюють нові проєкти разом або діляться даними одне з одним, допомагаючи розвиватися.

У нас також багато планів з розвитку. Насамперед ми хочемо посилювати свою онлайн присутність. Міні-спойлер: скоро ми зберемо всю технологічну українську і центральноєвропейську спільноту стартапів і зробимо офлайн івент у Варшаві. 
Це буде перший офлайн захід 1991 Accelerator за кордоном: конференція і щось на кшталт гакатону. Тож можна сказати, що ми теж масштабуємось.

Крім того, в наших планах – розвивати формат міжнародного співробітництва. Ми і до цього працювали з міжнародними стартапами, в нас були проєкти з Німеччиною, ми робили українсько-німецькі програми. Зараз хочемо охопити Центральну і Східну Європу – це буде наш перший крок до повноцінних міжнародних програм.

Якщо говорити про SET University, ми запускаємо магістерську програму і стартуємо тиждень блокчейну – освітній захід с активностями для стартапів, бо вирішили сфокусуватися на кібербезпеці. Це наш план до весни.

Євгенія Клепа розповіла про стан українського ринку стартапів і поділилася інсайтами.

large_CoverBlog-4-ccover_profit.store.png

medium_CoverBlog-4-ccover_profit.store.png

small_CoverBlog-4-ccover_profit.store.png

thumbnail_CoverBlog-4-ccover_profit.store.png

CoverBlog-4-ccover_profit.store.png

large_CoverBlog-4-social_profit.store.png

medium_CoverBlog-4-social_profit.store.png

small_CoverBlog-4-social_profit.store.png

thumbnail_CoverBlog-4-social_profit.store.png

CoverBlog-4-social_profit.store.png

Як українському стартапу не втратити інвестиції та вийти на нові ринки?

Мова

ІНТЕРВ'Ю

Дізнавайтеся першими про найцікавіше!

ЦІКАВЕ